Як виявляти фальшиві новини в інтернеті і чому важливо навчити цьому дітей
Сучасні школярі ростуть в епоху, коли вміння поводитися з інформацією стало навичкою, яку можна порівняти зі знанням таблиці множення. Перед обличчям нескінченного інтернет-потоку людина повинна вміти захистити себе від брехні, навчитися мислити критично і домогтися максимально неспотвореного сприйняття світу.
Як показують сучасні дослідження, головне джерело інформації в сьогоднішньому світі — інтернет. Завдяки поширенню смартфонів і планшетів, 24% дітей від 13 до 17 років перебувають у статусі онлайн майже постійно, 56% — кілька разів на день, і тільки 12% заходять у мережу один раз на добу. Велику частину часу діти проводять в соціальних мережах.
Навіть дорослі часто не здатні відрізнити брехню від правди в інтернеті. Що ж говорити про дітей, які через недосвідченість приймають на віру будь-яке красиво упаковане марення?!
Чим небезпечні фейки і чому з ними потрібно боротися
Фейком (від англ. Fake — підроблений, фальшивий) називають неправдиву інформацію, в тому числі і в інтернеті.
Фейкові новини — чи то маркетингові виверти, чи то політичні провокації — можуть не тільки спотворити картину світу, а й витягти гроші з гаманця. Скандальні заголовки привертають інтернет-користувачів на сайти онлайн-шахраїв. А новини про те, що відбувається в світі, можуть бути частиною інформаційної війни, треба про це пам’ятати і вміти себе захистити від інформаційної агресії.
Хто і як бореться з брехнею в інтернеті
Першими питанням медіаграмотності перейнялися американці. На сьогодні медіаосвіта вже близько двох десятиліть впроваджена у сталих демократичних суспільствах, де є частиною шкільних програм: окремим предметом або інтегрована до різних предметів.
Так, в США, наприклад, є спеціальний проект News Literacy Project, який пропонує онлайн-курси з медіаграмотності і доступ до методичних матеріалів з цієї теми для вчителів. Практичні посібники для проведення уроків, лекцій і семінарів для будь-якого рівня, від початкового до просунутого, — англомовні вчителі знаходять на офіційному сайті Global Digital Citizen Foundation. А студія GameLab від Американського університету розробила гру Factitious, мета якої — визначити достовірність тієї чи іншої новини (при цьому новини в грі — реальні).
Американські школярі вивчають феномен помилкових новин на уроках історії, інформатики та соціальної науки (американський варіант суспільствознавства). Викладачі та вчені докладають зусиль, щоб розширити теоретичну і практичну базу медіаграмотності як дисципліни. Її принципи розбиті в навчальних планах на рівні за складністю: ази викладаються в середній школі, а досконалість досягається вже на рівні університетської освіти.
Медіаграмотність в Україні
Є такий проект і в Україні. Його впроваджують Інститут інноваційних технологій та змісту освіти і Академія Української Преси. Проект «Медіаосвіта» існує з 2013 року.
Місія проекту — впровадження медіаосвіти у навчальний процес через формування та підтримку групи лідерів-медіапедагогів, залучення світового досвіду з впровадження медіаосвіти. В рамках проекту готуються навчальні та методичні посібники, створюються програми навчальних курсів тощо.
Створено також Портал «Медіаосвіта і медіаграмотність» . Це інтерактивна платформа для спілкування медіапедагогів задля сприяння відкритості та публічності процесів у медіаосвітньому середовищі.
Структура порталу включає спеціальні розділи: для вчителя середньої школи (з градацією по групам класів), для викладачів ВНЗ та для медіаспоживачів. Створена мапа медіаосвітніх ініціатив України. На порталі розміщуються новини медіаосвіти, поповнюється електронна бібліотека, календар подій, плани уроків, презентації тощо.
22 травня 2014 року в м. Києві Академія української преси спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України у партнерстві з Центральною бібліотекою для юнацтва презентували онлайн-гру «Медіазнайко».
«Медіазнайко» — це перша навчальна гра з медіаосвіти в Україні, її мета — допомогти якомога більше дізнатися про інформаційне/медійне поле.
Суть гри полягає у тому, що потрібно пройти 9 рівнів/етапів, надати відповідь на запитання, стати журналістом, створити телепрограму, сайт і газету, дізнаючись при цьому як працюють медіа і як вони впливають на тебе — споживача інформації.
Нагадаємо, що серед 5 ключових компетенцій, якими мають володіти молоді європейці (за рішенням Ради Європи) є і компетенції, пов’язані зі стрімкою інформатизацією суспільства. Володіння цими технологіями, розуміння їх застосування, слабких і сильних сторін та способів критичного судження стосовно інформації, поширюваної мас-медійними засобами та рекламою. Іншими словами одна з ключових компетентностей людини ХХІ століття — медіаграмотність, і завдання школи — створення умов для осволодіння нею.