08.06.2015
Учителі географії під час своєрідної експедиції по Новгород-Сіверщині (на початку 2000-х років) їздили до крайньої північної точки. Проте доїхали тільки до прикордонного пункту поблизу села Гремʼяч, далі – нікого не пускають, тому що прикордонна смуга. Сама ж крайня північна точка знаходиться у полі з лісосмугою, у рельєфі вона ніяк не виражена. Є відомості, що аж до самої точки дістався згодом краєзнавець Микола Хрієнко. Про цю подію були публікації в газеті «Географія. Краєзнавство. Туризм» (гол. редактор Василь Серебрій).
Подібна ситуація й з іншими крайніми точками (Чоп – більший населений пункт, який є на картах на відміну від села Соломонове, що лежить ще трохи далі на захід). Проте, вчителю й учням варто орієнтуватися на текст підручників з географії для загальноосвітньої школи авторитетних авторів, зокрема П. Г. Шищенка, Н.В. Муніч.
Звертаємо також увагу на книжку Віктора Шевченка "Центризм і центричність в географії". Її присвячено встановленню географічного центру України. Проте на с. 117 йдеться про встановленя-визначення крайньої північної точки України. Там також зазначено, що найбільш глибокий аналіз варіантів розташування крайніх точок здійснив Ігор Дітчук. Ігор Львович – викладач Тернопільського педагогічного університету, дуже грамотний географ, співавтор підручника з географії України для 8 класу (авт. В.М. Бойко, І.Л. Дітчук, О.В. Заставецька).
Загалом питанням крайніх точок займаються науковці Науково-дослідного інституту геодезії і картографії України (директор – Карпінський). Знайдіть в Інтернеті сайт цієї установи. Там є розділ "Збірник ГіК" по роках (від 2005 року), в якому зазначено праці всіх співробітників. Якщо для Вас це питання дуже важливе і актуальне, то потрібно все передивитися і знайти, хто досліджував і писав про крайні точки. Зверніть увагу на прізвище Криницький. Я консультувалася з цього приводу з Шишченком П. Г., то він називав саме це прізвище.
Бойко Валентина Михайлівна